2-а царiвРозділ 5 |
|
1 |
|
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
|
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
|
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
|
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
|
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
|
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
|
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
|
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
|
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
|
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
|
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
|
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
|
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
|
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
|
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
|
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
|
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
|
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
|
20 |
|
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
|
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
|
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
|
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
|
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
|
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
|
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |
4-я книга ЦарствГлава 5 |
|
1 |
|
2 Сирияне однажды пошли толпами, и из Израильской земли взяли в плен маленькую девочку, которая была потом в услужении у жены Неемановой. |
|
3 И сказала она госпоже своей: о! если бы господин мой явился на лицо к пророку, который в Самарии, то он снял бы с него эту проказу. |
|
4 |
|
5 И сказал царь Сирийский: поди, сходи; а я пошлю письмо к царю Израильскому. Он пошел, и взял с собою десять талантов серебра и шесть тысяч сиклей золота, и десять перемен одежд. |
|
6 И принес царю Израильскому письмо, в котором сказано: в то же время, как придет к тебе сие письмо, я пришлю к тебе раба моего Неемана, чтоб ты снял с него проказу. |
|
7 Царь Израильский, прочитав письмо, разодрал на себе одежды, и сказал: разве я Бог, имеющий силу умерщвлять и оживлять? А он посылает ко мне, чтоб я снял с человека проказу: примечайте и смотрите, как он подыскивается подо мною. |
|
8 |
|
9 И приехал Нееман на конях своих, и на колеснице своей, и остановился у двери дома Елисеева. |
|
10 И выслал к нему Елисей посла сказать: поди, умойся семь раз в Иордане, и обновится тело твое у тебя, и будешь чист. |
|
11 И рассердился Нееман, и пошел, и сказал: я говорил сам себе, что он выйдет, станет, и призовет имя Господа, Бога своего, и возложит руку свою на то место, и снимет проказу. |
|
12 Реки Дамасские, Авана и Фарфар, разве не лучше всех вод Израильских? Разве я не мог умыться в них, и очиститься? И оборотился, и поехал в досаде. |
|
13 И подошли рабы его, и говорили ему, и сказали: отец мой, если бы пророк сказал тебе что-нибудь важное, то не сделал ли бы ты? а тем паче, когда он сказал тебе: умойся, и будешь чист. |
|
14 И пошел он, и окунулся в Иордане семь раз, по слову человека Божия, и обновилось тело его, как тело малого ребенка, и он очистился. |
|
15 |
|
16 И сказал он: жив Господь, пред лицом Которого я стою! не приму. И сколь пристально ни упрашивал его взять, он не согласился. |
|
17 И сказал Нееман: если не так, то пусть рабу твоему дадут земли, сколько снесут два лошака; потому что раб твой не будет впредь приносить всесожжения и жертвы другим богам, кроме Господа. |
|
18 Только вот в каком случае да простит Господь раба твоего; когда государь мой пойдет в дом Раммона, для поклонения, поддерживаемый моею рукою, и я поклонюсь в доме Раммона: то за мое поклонение в доме Раммона да простит Господь раба твоего в сем случае. |
|
19 И сказал ему: поди с миром. И когда он отъехал от него на небольшое пространство земли: |
|
20 Тогда Гиезий, слуга Елисея, человека Божия, сказал: вот господин мой отказался взять из руки сего Неемана Сириянина то, что он принес. Жив Господь! побегу я за ним, и возьму у него что-нибудь. |
|
21 И погнался Гиезий за Нееманом. Нееман, видя бегущего за собою, соскочил с колесницы навстречу ему и сказал: с миром ли? |
|
22 И сказал: с миром; господин мой послал меня сказать: вот теперь пришли ко мне с горы Ефремовой два молодых человека из сынов пророческих, дай им талант серебра и две перемены одежд. |
|
23 И сказал Нееман: сделай милость, возьми два таланта; и даже пристально упрашивал его. И завязал он два таланта серебра в два кошелька, и две перемены одежд, и отдал двум слугам своим, и понесли перед ним. |
|
24 Когда он пришел к холму, взял из руки их, и спрятал дома. А людей отпустил, и они ушли. |
|
25 |
|
26 И сказал он ему: разве сердце мое не сопутствовало, когда навстречу тебе воротился человек с колесницы своей? Время ли брать серебро и брать одежды, и масличные деревья, и виноградники, и мелкий и крупный скот, и рабов и рабынь? |
|
27 Пусть же проказа Нееманова пристанет к тебе и к детям твоим навек. И вышел он от него весь прокаженный, как снег. |
2-а царiвРозділ 5 |
4-я книга ЦарствГлава 5 |
|
1 |
1 |
|
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
2 Сирияне однажды пошли толпами, и из Израильской земли взяли в плен маленькую девочку, которая была потом в услужении у жены Неемановой. |
|
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
3 И сказала она госпоже своей: о! если бы господин мой явился на лицо к пророку, который в Самарии, то он снял бы с него эту проказу. |
|
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
4 |
|
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
5 И сказал царь Сирийский: поди, сходи; а я пошлю письмо к царю Израильскому. Он пошел, и взял с собою десять талантов серебра и шесть тысяч сиклей золота, и десять перемен одежд. |
|
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
6 И принес царю Израильскому письмо, в котором сказано: в то же время, как придет к тебе сие письмо, я пришлю к тебе раба моего Неемана, чтоб ты снял с него проказу. |
|
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
7 Царь Израильский, прочитав письмо, разодрал на себе одежды, и сказал: разве я Бог, имеющий силу умерщвлять и оживлять? А он посылает ко мне, чтоб я снял с человека проказу: примечайте и смотрите, как он подыскивается подо мною. |
|
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
8 |
|
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
9 И приехал Нееман на конях своих, и на колеснице своей, и остановился у двери дома Елисеева. |
|
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
10 И выслал к нему Елисей посла сказать: поди, умойся семь раз в Иордане, и обновится тело твое у тебя, и будешь чист. |
|
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
11 И рассердился Нееман, и пошел, и сказал: я говорил сам себе, что он выйдет, станет, и призовет имя Господа, Бога своего, и возложит руку свою на то место, и снимет проказу. |
|
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
12 Реки Дамасские, Авана и Фарфар, разве не лучше всех вод Израильских? Разве я не мог умыться в них, и очиститься? И оборотился, и поехал в досаде. |
|
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
13 И подошли рабы его, и говорили ему, и сказали: отец мой, если бы пророк сказал тебе что-нибудь важное, то не сделал ли бы ты? а тем паче, когда он сказал тебе: умойся, и будешь чист. |
|
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
14 И пошел он, и окунулся в Иордане семь раз, по слову человека Божия, и обновилось тело его, как тело малого ребенка, и он очистился. |
|
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
15 |
|
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
16 И сказал он: жив Господь, пред лицом Которого я стою! не приму. И сколь пристально ни упрашивал его взять, он не согласился. |
|
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
17 И сказал Нееман: если не так, то пусть рабу твоему дадут земли, сколько снесут два лошака; потому что раб твой не будет впредь приносить всесожжения и жертвы другим богам, кроме Господа. |
|
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
18 Только вот в каком случае да простит Господь раба твоего; когда государь мой пойдет в дом Раммона, для поклонения, поддерживаемый моею рукою, и я поклонюсь в доме Раммона: то за мое поклонение в доме Раммона да простит Господь раба твоего в сем случае. |
|
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
19 И сказал ему: поди с миром. И когда он отъехал от него на небольшое пространство земли: |
|
20 |
20 Тогда Гиезий, слуга Елисея, человека Божия, сказал: вот господин мой отказался взять из руки сего Неемана Сириянина то, что он принес. Жив Господь! побегу я за ним, и возьму у него что-нибудь. |
|
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
21 И погнался Гиезий за Нееманом. Нееман, видя бегущего за собою, соскочил с колесницы навстречу ему и сказал: с миром ли? |
|
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
22 И сказал: с миром; господин мой послал меня сказать: вот теперь пришли ко мне с горы Ефремовой два молодых человека из сынов пророческих, дай им талант серебра и две перемены одежд. |
|
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
23 И сказал Нееман: сделай милость, возьми два таланта; и даже пристально упрашивал его. И завязал он два таланта серебра в два кошелька, и две перемены одежд, и отдал двум слугам своим, и понесли перед ним. |
|
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
24 Когда он пришел к холму, взял из руки их, и спрятал дома. А людей отпустил, и они ушли. |
|
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
25 |
|
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
26 И сказал он ему: разве сердце мое не сопутствовало, когда навстречу тебе воротился человек с колесницы своей? Время ли брать серебро и брать одежды, и масличные деревья, и виноградники, и мелкий и крупный скот, и рабов и рабынь? |
|
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |
27 Пусть же проказа Нееманова пристанет к тебе и к детям твоим навек. И вышел он от него весь прокаженный, как снег. |